Ромашка лікарська

Інші назви

                  Камілка, калямаш комілка, комілотея, роман дробний, роман-зілля, романець, романичка, романиця, романок, ромашка аптечна, ромнянок, руменка, румено, рум'яник, рум'янка.

Загальна характеристика

            Стебло пряме, циліндричне, голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Листки чергові, голі, сидячі, перисторозсічені.

Квітки язичкові, маточкові, білі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті, п'ятилопатеві зверху. Квітки ромашки лікарської зранку займають майже вертикальне положення щодо трубчастих у кошику, до 16-ої години вони переходять у горизонтальне положення, а потім починають опускатися донизу і на 19-у годину притискуються до квітконоса. Цвіте у травні-серпні. Плід — сім'янка.

Поширення

        Росте як бур'ян на полях і городах, в садах, на пустирях, забур'янених місцях, уздовж доріг, на супіщаних і піщанихґрунтах по всій Україні, але переважно на півдні.

Культивується на плантаціях лікарських рослин.

Хімічний склад

              Суцвіття ромашки аптечної містять 0,2-0,8% ефірного масла (основними діючими речовинами його є сесквітерпенові лактони - хамазулін і його попередник рохамазулін); сесквітерпенові вуглеводи (фармазен і кадинін); сесквітерпенові спирти (бізаболол, бізабололоксид, кетоспирт); каприлову кислоту. Крім цього, в суцвіттях наявні сесквітерпенові лектони матрицин і матрикарин, флавоноїди, кумарини, ситостерин, холін, гіркі речовини, полісахариди, каротин, аскорбінова кислота, ізовалер'янова і інші органічні кислоти.

Практичне використання

     Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулен), органічні кислоти, кумарини, мінеральні солі, глікозиди, вітаміни.

Ромашка лікарська жовчогінна, збуджує апетит, знімає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє болетамувальні, заспокійливі властивості. Застосовують препарати ромашки при гастритах, гепатитах, холециститах, колітах, циститах, підвищеній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних пухлинах, зобі, для обробки гнійних ран і виразок, примочок при кон'юнктивітах,дерматиті, опіках (для запобігання утворення пухирців), для спринцювань при кольпіті. Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання при ревматизмі та подагрі.

Внутрішньо — настій суцвіть (2 ст ложки суцвіть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день до їжі.

Зовнішньо — компреси, примочки, обмивання, полоскання (настій суцвіть, 1:10). Ромашкова олія: (4 ст ложки суцвіть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олії нагрівають до кипіння і настоюють 10 днів, опісля проціджують. Застосовують при опіках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрібно помелене суцвіття розтирають з білим вазеліном або внутрішнім свинячим жиром (1:5) використовують для попередження утворення пухирців при опіках.

Крім медицини, використовується у парфюмерному. порцеляновому виробництвах тощо. На пасовищах поїдається тваринами, але надає молоку неприємного запаху.

У посівах — надокучливий бур'ян. Уведено в культуру.